1 (4-14) І згромаджуйсь тепер, дочко товпищ! Облогу вчинили на нас, тростиною б'ють по щоці Ізраїлевого суддю... 2 (5-1) А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних. 3 (5-2) Тому Він їх видасть до часу, аж поки ота не породить, що має родити, а останок братів Його вернеться до Ізраїлевих синів. 4 (5-3) І стане, і буде Він пасти Господньою силою, величністю Ймення Господа Бога Свого. І осядуть вони, бо Він стане великий тепер аж до кінців землі! 5 (5-4) І Він буде миром. Як прийде до нашого краю Ашшур, і буде топтатись по наших палатах, то поставимо на нього сім пастирів та восьмеро людських княжат. 6 (5-5) І вони будуть пасти мечем край Ашшура, край же Німрода у воротях його. Та Він від Ашшура врятує, як той прийде в наш Край, і коли буде топтатись по наших границях. 7 (5-6) І Яковів залишок буде посеред численних народів, як роса та від Господа, як той дощ на траві, і він надії не кластиме на чоловіка, і не буде надії складати на людських синів. 8 (5-7) І Яковів залишок буде між людами, серед численних народів, як лев між лісною худобою, як левчук між отарами овець, що як він переходить, то топче й шматує, і немає нікого, хто б зміг урятувати. 9 (5-8) Хай зведеться рука твоя на твоїх ненависників, і хай всі вороги твої витяті будуть! 10 (5-9) І станеться в день той, говорить Господь, і витну Я коні твої з-серед тебе, і колесниці твої повигублюю. 11 (5-10) І понищу міста твого Краю, і всі твердині твої порозвалюю. 12 (5-11) І повиполюю чари з твоєї руки, і ворожбитів у тебе не буде. 13 (5-12) І понищу боввани твої та жертовні стовпи твої з-посеред тебе, і ти чинові рук своїх більше не будеш вклонятися. 14 (5-13) І повитинаю дерева жертовні твої з-серед тебе, і міста твої вигублю. 15 (5-14) І в гніві та в лютості помсту вчиню над народами, що Мене не послухались!