1 Brɛ́á Yesu lɛ́dalɩ Bulu ɔtswɛ́kpa ɩnʋ ɔyɔ́ á, mʋ akasɩ́pʋ́ amʋ bɛnatɩ́ yɔ́tʋ mʋ, súná mʋ ɔtswɛ́kpa ɩnʋ mbu ámʋ. 2 Mʋ́ʋ́ ɔlɛbláa amʋ́ ɔbɛ́ɛ, “Mlɩlawun mbu akpɔnkpɔɔnkpɔntɩ ánfɩ fɛ́ɛ́? Ɔnɔkwalɩ ndɛ mlɩ bláa. Bóbwie mʋ́ fɛ́ɛ́ bun. Ibwi kʋlɛ kʋ́ráá méesian dɩnká mʋ́ básʋ́.”

3 Brɛ́á Yesu tsie Nfɔ-nyíbʋ ámʋsʋ, ɔdɛ Bulu ɔtswɛ́kpa amʋ kɩ́ɩ a, mʋ akasɩ́pʋ́ amʋ nkʋlɛ bɛfɩtɛ́ mʋ bɛɛ, “Bla anɩ, brɛ́ mɔmʋtɔ ɩ́nɩ fɛ́ɛ́ bɛ́ba? Osúna mɔmʋ ɛ́ ɔbɛ́ba, ibósuná ánɩ́ fʋ́ bábɩ pʋ́ ɔyɩ́ ɔnɔ́mɔkɛ́ lafʋn?”

4 Ɩnʋ Yesu lɛ́lɛ mʋ́ ɔnɔ́ ɔbɛ́ɛ, “Mlɩkɩ wankláán, mɛ́nɩ ɔhaa mɛ́ɛmlɛ́ mlɩ. 5 Tsúfɛ́ ahá tsɔtsɔɔtsɔ bɔ́pʋ mɩ́ dá ba bɛɛ, amʋ́gyí Kristo, (ɔhá ámʋ́ʋ́ Bulu ladá mʋ ofúli amʋ) nɩ. Bɛ́mlɛ́ ahá tsɔtsɔɔtsɔ bɔ́fwɩ ɔkpa. 6 Nɩ́ mlonúá ɩsá ladá mantáa mlɩ ntɛ́ɛ ɔtɩnɛkʋ á, opúni mátsií mlɩ. Tsúfɛ́ lehián ánɩ́ ɩ́nɩ aná fɛ́ɛ́ bɛ́ba, támɛ imedésuná ánɩ́ ɔyɩ́ ɔnɔ́mɔkɛ́ ámʋ lafʋn. 7 Tsúfɛ́ ɔmá bɔ́kɔ aba. Awíe bɔ́kʋsʋ́ lɩ́ɩ́ abasʋ. Akʋ́n bɛ́ba, ɔsʋlʋ́ʋ bɛ́kpɩnkɩ́ ntɩ́nɛ́-ntɩ́nɛ́. 8 Ɩ́nɩ fɛ́ɛ́ igyi fɛ́ ɩwɩɔsɩn ánɩ́ ɔtsɩ towun brɛ́á ɩkwɩ́ɩ dɛ mʋ dwiín.

9 “Alɩ brɛ́ ámʋtɔ á, mɩ́ sʋ ɔmá-ɔmá bólu mlɩ. Bɛ́dɩnká mlɩsʋ, pʋ́ mlɩ há bɔ́wa mlɩ amʋmʋyɔ, mɔ́ mlɩ. 10 Mlɩtɔ ahá tsɔtsɔɔtsɔ bɛ́dɩda hógyitɔ. Bólu aba, lɛ́ aba há. 11 Afunu awapʋ́ bɛ́blɩ́ bɛɛ, Bulu ɔnɔ́sʋ́ atɔɩ́pʋ́ bʋgyi tsɔtsɔɔtsɔ bɛ́ba bɛmlɛ́ ahá tsɔtsɔɔtsɔ, há amʋ́ bɔ́fwɩ ɔkpa. 12 Lalahɛbwɛ bómoní. Mʋ́ sʋ ahá tsɔtsɔɔtsɔ bʋmɛ́ɛtrá dwɛ aba. 13 Támɛ ɔhá ánɩ́ ɔlɛtalɩ́ lɩ́ɩ́ kínkíínkín yɔ́fʋn ɔyɩ́ ɔnɔ́mɔkɛ́ á, Bulu ɔbɔ́hɔ mʋ nkpa. 14 Mʋ́ óó á, ahá bɛ́da Bulu iwíegyí ámʋ ɩwɩ asʋn wankláán ánfɩ ɔkan ɔyɩ́tɔ́ fɛ́ɛ́, mɛ́nɩ ahá fɛ́ɛ́ bónu mʋ́, asa ɔyɩ́ ɩbɔ́mɔ ɔnɔ́.

15 “Nɩ́ mlowun akisítɔá itobwíé ɔmá, ɩda Ɔwankɩ́kpá ɩnʋ, ɩdɛ Bulu ɔtswɛ́kpa ɩnʋ kpɔɩ́, fɛ́ alɩá Bulu ɔnɔ́sʋ́ ɔtɔɩ́pʋ́ Daniel lɛ́blɩ́ tswɩ a, —Aklápʋ, mlɩnu mʋ́ asɩ!— 16 mʋ́mʋ́ ahá ánɩ́ bʋbʋ Yudea ɔmátɔ́ bʋsrɩ́ɩ yɔ abʋsʋ. 17 Ɔhá ánɩ́ ɔdɩn obusʋ mákplɩ ɔbɛ́ɛ, moyótsu tɔtɔ obuto. 18 Ɔhá ánɩ́ ɔbʋ ndɔtɔ ɛ́ ɔmáyinkí ba wóyítɔ́ botsu mʋ tati. 19 Amenyapʋ́ pʋ́ abí-ayín ánɩ́ bʋpia abi bɔbwɛ alɩ brɛ́ ámʋtɔ, bʋgyɔ́wɩ nɩ́. 20 Mlɩkokoli Bulu mlɩaa, mlɩ ɔsrɩ́kɛ́ amʋ ɩmábwɛ nyankpʋ mʋ́a atsalɩbɩ́ ntɛ́ɛ ɔkpʋ́nʋ́ ɔdakɛ́. 21 Tsúfɛ́ tsú ɔyɩ́ asɩtsuábɩ a, asʋn wunhɛ ánɩ́ ɩbɛ́ba alɩ brɛ́ ámʋtɔ odu kʋkʋ mɔ́kʋ́ba kɩ. Mʋ́ odu kʋkʋ ɛ́ mɛ́ɛtrá ba ɛkɛkɛɛkɛ. 22 Nɩ́ Bulu mɛ́dɩnkɩ́ nkɛ ámʋsʋ á, tɛkɩ ɔhaa méesian ɔyɩ́tɔ́. Támɛ ahá ámʋ́ʋ́ alalɛ́ pʋ́bwɛ́ mʋ klɛ amʋ sʋ aladɩ́nkɩ́ nkɛ ámʋsʋ.

23 “Alɩ brɛ́ ámʋtɔ á, nɩ́ ɔkʋ lɛ́bláa fʋ ɔbɛ́ɛ, ‘Kɩ, Kristo, (ɔhá ámʋ́ʋ́ Bulu ladá mʋ ofúli amʋ) bʋ nfɩ ntɛ́ɛ nána’ á, máhogyi. 24 Tsúfɛ́ ahá ánɩ́ bɛɛ amʋ́gyí Kristo amʋ pʋ́ ahá ánɩ́ bɔ́wa afunu bɛɛ, Bulu ɔnɔ́sʋ́ atɔɩ́pʋ́ bʋgyi tsɔtsɔɔtsɔ bɛ́ba ɔyɩ́tɔ́. Bɔ́bwɛ ofúla pʋ́ osúna akpɔnkpɔntɩ pʋ́mlɛ́ ahá. Nɩ́ bɛ́talɩ́ kʋ́ráá á, bɛ́mlɛ́ ahá ámʋ́ʋ́ Bulu lalɛ́ ámʋ ɛ́. 25 Mlɩnu, ndɛ mlɩ ɔlá da yáɩ́ asa ɩba.

26 “Nɩ́ ɔkʋ ɔbláa mlɩ ɔbɛ́ɛ, ‘Kɩ, Kristo amʋ laba ɔbʋ dimbísʋ́’ a, mlɩmádalɩ yɛ́kɩ. Alɩ kɛ́n nɩ́ bɛblɩ́ bɛɛ, ‘Ɔbʋ obutótɔ́’ ɛ́ mlɩmáhogyi nɩ. 27 Tsúfɛ́ mɩ́, Nyankpʋsa-Mʋ-Bi ánfɩ ɔbákɛ ɩbɔ́bwɛ fɛ́ alɩ ámʋ́ʋ́ nyankpʋ tɔfwɩ́ ɩbɩ, bʋtowun mʋ́ tsú owí ɔdalɩkpa yɛ́dalɩ owí ɔkplɩ́wíékpá amʋ.

28 “Ɔtɩ́nɛ́á ɩtɔ wuhɛ́ da a, ɩnʋ́ alása bʋtefia.

29 “Ɩwɩɔsɩn wúun amʋ ɔma a, owí ɔbɛ́ta, ɔtsra ɛ́ ɔmɛ́ɛtrá fɛɩ́. Ntsrakpabi bɛ́kpa tsú ɔsʋ́sʋ́ bɛda. Nwʋlʋ́táa mʋ́a mʋ́tɔ́ atɔ́ fɛ́ɛ́ bɛ́kpɩnkɩ́. 30 Mʋ́ ɔma a, mlówun mɩ́, Nyankpʋsa-Mʋ-Bi ánfɩ ɩbá ɩwɩ osúna ɔsʋ́sʋ́. Ɔyɩ́tɔ́ ahá fɛ́ɛ́ bósu. Ɔhagyíɔha obówun ánɩ́ mɩ́, Nyankpʋsa-Mʋ-Bi ánfɩ napʋ́ túmi mʋ́a numnyam kpɔnkpɔntɩ mbʋ nwʋlʋ́táatɔ tsú ɔsʋ́sʋ́ nɛbá. 31 Ɩnʋ á, ɔkpɛ kʋ ɩbɛ́lɩn kʋ́klʋ́kʋ́ʋ́, Bulu ɔbɔ́wa mʋ abɔpʋ bɛ́yɛkpa mʋ ahá ámʋ́ʋ́ alalɛ́ ámʋ tsú ɔyɩ́ afʋnka ana ámʋ fɛ́ɛ́sʋ́.

32 “Mlɩpʋkɩ pɔntɔ oyí. Nɩ́ mʋ́ abámbi dɛpɔɩ́, ɩdɛ atɛ pɔpwɛ lɛ á, mlɩtɛbɩ́ ánɩ́ awikpan brɛ́ lafʋn. 33 Alɩ kɛ́n, nɩ́ mlowun ánɩ́ ntobí ánfɩ fɛ́ɛ́ ɩdɛ mʋ́tɔ́ bá a, mlɛ́bɩ ánɩ́ mɩ́, Nyankpʋsa-Mʋ-Bi ánfɩ ɩbábɩ lafʋn ta nɩ́. Nawíé wóyí ámʋ ɔnɔ́ tá. 34 Ɔnɔkwalɩ ndɛ mlɩ bláa mbɛ́ɛ, ndɛmba-abí ánfɩ fɛ́ɛ́ bʋmóowu tá asa ɩ́nɩ fɛ́ɛ́ bɛ́ba mʋ́tɔ́. 35 Ɔsʋ́ mʋ́a asɩ fɛ́ɛ́ bɔ́tsʋn, támɛ mɩ́ asʋn blɩ́hɛ́ mɔ́ɔtsʋn ɛkɛkɛɛkɛ.

36 “Ɔhaa méyín ɛkɛ ntɛ́ɛ brɛ́á ntobí ánfɩ fɛ́ɛ́ ɩbɛ́ba. Bulu-abɔpʋ bʋmeyín. Bulu mʋ Bi ámʋ ɛ́ méyín, nkɛ́tɩ anɩ Sɩ́ ámʋ́ʋ́ ɔbʋ ɔsʋ́sʋ́ ámʋ nkʋlɛ pɛ́ yin. 37 Alɩ ámʋ́ʋ́ ilegyi Noa brɛ́sʋ́ amʋ a, alɩ́ ibégyi mɩ́, Nyankpʋsa-Mʋ-Bi ánfɩ ɛ́ ɩbábɩ nɩ. 38 Tsúfɛ́ asa ntsubʋlábɩ́ amʋ lɔfʋn a, ahá betsiá bʋ́dɛ atɔ́ gyí, bʋdɛ ntá núu, bʋdɛ aká tsiá, bʋdɛ atsɩ kɩ́tá há akúlu alɩɩ yɔ́fʋn ɛkɛá Noa lówie mʋ dáka kpɔnkpɔɔnkpɔntɩ ámʋtɔ. 39 Ɔhaa mɛ́bɩ tɔ́á ɩdɛ mʋ́sʋ́ yɔ, kpɛ́fʋn brɛ́á ntsu ámʋ lɔbʋlá sʋ́rá amʋ́ fɛ́ɛ́ nátɩ́. Alɩ kɛ́n bʋmɛ́ɛbɩ mɩ́, Nyankpʋsa-Mʋ-Bi ánfɩ ɩbábɩ nɩ. 40 Alɩ brɛ́ ámʋtɔ á, nɩ́ ayin abanyɔ́ bʋlɩɩ́ ndɔ kʋlɛtɔ bʋdɛ agyʋ́má yɔ á, Bulu obótsu ɔkʋlɛ sí ɔkʋlɛ. 41 Nɩ́ atsɩ abanyɔ́ bʋdɛ nfúó kwɛ á, Bulu obótsu ɔkʋlɛ sí ɔkʋlɛ.

42 “Mlɩdɩnka ansɩ́ ɩwɩsʋ, tsúfɛ́ mlɩméyín ɛkɛá mlɩ Wíe ɔbɛ́ba. 43 Támɛ mlɩnu asʋ́n ánfɩ. Nɩ́ wóyí mʋ wie yin onyé brɛ́á owikplu ɔbɛ́ba mʋ wóyítɔ́ a, tɛkɩ ologyo mʋ wóyí, owikplu móbwie wíé, wí mʋ atɔ́. 44 Mʋ́ sʋ mlɩ ɛ́ mlɩgyo, tsúfɛ́ mɩ́, Nyankpʋsa-Mʋ-Bi ánfɩ nɛ́ba brɛ́á mlɩ ansɩ́ mɛdɩ́n mɩ́sʋ́.

45 “Ma mɛɛ gyí osúmpʋ́á ɔlɛtɩn ansɩ́, ɔbʋ ɔnɔkwalɩ? Mʋ ɩbɩtɔ mʋ wie tɔpʋ́ mʋ aba atráhɛ wá, ɔbɛ́ɛ ɔhá amʋ́ atogyihɛ dɩnka brɛ́sʋ́. 46 Ansɩ́ bégyi osúmpʋ́ amʋ, nɩ́ mʋ wie amʋ ɔbá bowun ánɩ́ lɛ́lɛ́ ɔdɛ mʋ́ bwɛ. 47 Ɔnɔkwalɩ ndɛ mlɩ bláa. Mʋ wie amʋ ɔbɔ́pʋ mʋ atɔ́ fɛ́ɛ́ wá mʋ ɩbɩtɔ. 48 Támɛ nɩ́ osúmpʋ́ laláhɛ ogyi, ɔlɛblɩ́ wá nwuntɔ ɔbɛ́ɛ, ‘Mɩ́ wíe mɛ́ɛba séi.’ 49 Ɩ́nɩ sʋ olefi asɩ ɔdɛ mʋ aba asúmpʋ́ da, mʋa ntá abʋpʋ́ bʋdɛ atɔ́ gyí si amʋ́, bʋdɛ ntá núu bʋ á, 50 mʋ wie amʋ ɔbɛ́ba bófwie mʋtɔ ɛkɛá ɔmɛdɩ́n ansɩ́. 51 Mʋ wie amʋ ɔbɛ́hɩɛ tɩ́tɩ mʋtɔ, trá bɩtɩ́ mʋa apinabwɛbífɔ ámʋ asʋ kɛ́kɛ́ɛ. Ɩnʋ́ isú mʋ́a kpisíi bʋ nɩ.