1 Mpok Yesu árɔ́ ɛkɛrákap Mandɛm árɔ̀ŋ, baghɔkɔ́ bhi bábhɨ́ŋɨ yi, mándɛmɛ nɔkɔ bɛ yi ángɔ́ ndǔ ɛkɛt ɛyɔ ɛrɨ ɛcha! 2 Kɛ akɛmɛ bhɔ bɛ, “Pú bǎghɔ̌ mɛnyɨŋ mɛnkɛm ɛbhɛn básɔ́rɛ́ báté bɛkɛt ɛbhɛn bɛchi ndǔ ɛkɛrákap kɛ ɛ́bhak ɛnyunɛ? Nchí ghati bhe bɛ, mpok ǎtwɔ̀ anɛ ɛkɛt ɛnɛ ɛ́rɔ̀ŋ amɨk ɛnkɛm, yɛ̌nyɨŋ kɛrɔp téé.”

3 Ɛnɛ́ Yesu achi chɔ́kɔ́ ambɨ Njiɛ Mɛnɔk Ólif. Bakoŋo bhi bárɔ́k ntá yi. Yɛ̌ mmu achak kɛbhak nɛ bhɔ. Bárɛ́m bɛ, “Ɛta, ghati bhɛsɛ, chɔŋ ɛ́mfakari nɔ ntɨkɨ mpok, nɛ ntɨkɨ ɛrɨŋ ɛ́bhɔ́ŋɔ́ bɛkʉ bo mándɨŋɨ bɛ mpok anɛ ɔ́twɔ̀ arɔp kɛ́kwɔ́t, nɛ bɛ́ mandú mpok mmɨk ǎmay?” 4 Yesu akɛmɛ bhɔ bɛ, “Sɔt ka mpok bɛ́ yɛ̌ mmu ákɛ́ rwɔ́ bhe! 5 Bɛyǎ bo bátwɔ̀ chɔŋ mánsɔt nnyɛ́n ɛna mántɛn ambɨ, yɛ̌ntɨkɨ mmu wap andɛm nɔkɔ bɛ ‘Yi kɛ achi Mpɛmɛ anɛ Mandɛm afyɛ́ nyaka bariɛp bɛ ǎtó!’ Nɛ mándwɔ bɛyǎ bhó bɛ mánjibhiri batɨ yap. 6 Chɔŋ mǎngók nsóŋó nɛnu, mǎngok mbok ɛ̌ti manu anɛ achi nɛkɔ nɛsiɛ nɛ anɛ átwɔ̀ ansɛm. Kɛ bǎkɛ́ chay. Mɛnyǔ mɛnyɨŋ ɛbhɔ bɛ́bhɔŋ bɛfakari, kɛ ɛyɔ ɛpu tɔŋ bɛ ngwɛnti mmɨk aghaka. 7 Chɔŋ bɛtɔk mɛ́nu nɛ bɛtɔk bɛ́chák, bafɔ̌ ɛtɔk mánu nɛ batɨ̌ bafɔ̌ ɛtɔk. Chɔŋ nsay ankwɛ́n mbaŋ nɛ mbaŋ, mmɨk anyɨkɨsi ndǔ bɛtɔk nɛ bɛtɔk. 8 Kɛ mɛnyɨŋ ɛbhɛn mɛnkɛm bɛchi chi mbɔ nɛbhǒnɛt ɛnɛn bɛbe ntá ngɔrɛ́ anɛ ánòŋsi.

9 “Mpok mɛnyɨŋ ɛbhɛn bɛ́fàkari, chɔŋ mánkɛm be mámfyɛ amɔ́ bǒbati ɛtɔk bɛ mányok bhe sayri, mángwáy bhe. Nɛ chɔŋ bǒ bɛtɔkɔ́ mmɨk mankɛm mámpap bhe ɛ̌ti bǎchí bakoŋo bha. 10 Nɛ mpok yɔ, chɔŋ bɛyǎ bakoŋo bha mánkɛmɛ mmʉɛt ansɛm, mánti nɔkɔ batɨ ntá bǒbati ɛtɔk, nɛ mámpabhɛ nɔkɔ batɨ. 11 Mpok yɔ, bɛyǎ bo báfù, mándɛmɛ nɔkɔ bɛ báchí baghatǐ Ɛyɔŋ Mandɛm, ɛnɛ́ bárùɔ bho rwɔ́ bɛ mankoŋo bhɔ. 12 Chɔŋ bɛbɛ́ptí mɛnyɨŋ ɛbhɛn bo bákʉ̀ mɛ́nja kpát bo kɛpɛrɛ kɔŋ batɨ. 13 Kɛ mmǔ anɛ átè kákátí tɛ ndǔ ngwɛnti, Mandɛm ǎpɛmɛ yi. 14 Nɛ bo bábhɔŋ bɛghati Mbok Ndɨ́ndɨ́ nɛ ɛ̌ti Kɛfɔ Mandɛm ndǔ bɛtɔkɔ́ mmɨk mɛnkɛm, bɛ́ amɛm yɛ̌ntɨkɨ ɛtɔk bo mámbɔ́ŋ mbi bɛghok yɔ, kɛ Mandɛm ankʉ ngwɛnti mmɨk antwɔ́.”

15 “Chɔŋ mǎngɔ ‘Ɛrɛm ɛnyɨŋ ɛnɛ Mandɛm ápábhɛ́’ téé amɛm Ɛkɛrɛ́ Mandɛm ndu ɛ́nyɔ̀p yɔ mbɔ ɛnyǔ Daniɛl ndɛmɛkɛpɨ̌ntɨ Mandɛm árɛ́mɛ́ tɛsáy bɛ chɔŋ ɛ́mfakari.” [Yɛ̌ntɨkɨ mmu anɛ ápay ɛkáti ɛnɛ́ ámfyɛ anti, anjwimɛm.] 16 “Mpok yɔ, bǒ abhɛn bachi atú Judɛ́ya mámbʉ́ɛ́, mámbɛ́sɛ́ amfǎy njiɛ. 17 Mpok yɔ, mbák ɛ́fákárí bɛ́ mmu ǎkʉ bɛtɨk amfǎy ɛkɛt ɛyi, ákɛ́ sɔŋɔri mmʉɛt bɛsɛp kpɨk bɛ andɔk amfɛrɛ mɛnyɨŋ anywɔ́p kɛ ambʉɛ. 18 Nɛ mmu anɛ achi ɛbhɨ ákʉ̀ bɛtɨk, ákɛ́ rɔ́ŋ kpɨ́k bɛbuɔp ndɛ yi. 19 Nɛ chɔŋ ɛ́mbɛ́p ɛncha ntá baghɔrɛ́ abhɛn báchi nɛ mɛniɛ nɛ abhɛn báchí nɛ bɔ amɔ mpok yɔ! 20 Nɨk nɔ́kɔ́ ka mmʉɛt bɛ mpok bɛbʉɛ ákɛ́ kwɛn yɛ̌ chi mpok mbaŋ ǎkwɛn chaɛɛ, nɛ yɛ̌ chi ndǔ nywɔbhɛ́ nɛywěmʉɛt. 21 Bǎkɛ rɔ mɛnɨkmʉɛt, mbɔnyunɛ ɛsɔŋɔri ɛnɛ́ bo bábhɔ̀ŋ mpok yɔ chi ɛnyǔ ɛsɔŋɔri ɛnɛ bábhɨ́kɨ́ re ghɔ wáwák tɛ nɛbhǒmɨk. Nɛ mpok yɔ ánáŋ ámfʉɛ́t, ɛnyǔ ɛsɔŋɔri yɔ ɛpu pɛrɛ bhák wáwák. 22 Nɛ mbɔ Mandɛm abhɨ́kɨ́ kpɔt manywɔp yɔ bɛ akɛ ya, mbʉ yɛ nkwǎŋwaŋ amɔt apu rɔp nɛpɛ́m. Kɛ Mandɛm akpɔt mpok ɛsɔŋɔri yɔ mbɨŋ ɛ̌ti bo abhɛn yi áyábhɛ́ bɛ mambak abhi. 23 Mpok yɔ, mbák mmu ángátí bhe bɛ, ‘Ghɔ́ ká Mpɛmɛ anɛ Mandɛm átó fá’, yɛ̌ chi bɛ, ‘Ghɔ́ yi awu!’ Bǎkɛ́ noko bɛ ɛchi tɛtɛp. 24 Bǎkɛ́ noko bɛ́ ɛ́chí tɛtɛp mbɔnyunɛ chɔŋ bǒ bɛtábhá mantwɔ, yɛ̌ntɨkɨ mmu wap andɛm nɔkɔ bɛ yi kɛ achi Mpɛmɛ Mandɛm afyɛ́ nyaka bariɛp bɛ ǎto. Chɔŋ barɛmɛ́ kɛpɨ̌ntɨ nsé nkwɔ mantwɔ. Nɛ yɛ̌ntɨkɨ mmu wap ǎtwɔ, ankʉ nɔkɔ bɛrɛmɛ mɛnyɨŋɨ́ maknkay ndu bɛrwɔ bho. Nɛ mándwɔ́ yɛ̌ chí bǒ abhɛn Mandɛm áyábhɛ́ bɛ mámbák abhi, mbák bábhɔŋ mbi bɛkʉ nɔ. 25 Sɔt yɛ ka mpok! Nnáŋ ngati nɔ bhe mɛnyɨŋ ɛbhɛn ambɨ ambɨ. 26 Ndǔ ɛchi nɔ, mbák yɛ̌ mmu angati bhe bɛ, ‘Yɨŋɨ́ ka Kristo awu amɛm baso’, bǎkɛ́ noko mǎmfá bɛrɔŋ arɛ. Yɛ̌ mmu andɛm chi bɛ, ‘Yɨŋɨ́ ká Kristo fá amɛm mɔ́kɛt’ bǎkɛ́ noko ɛnyɨŋ ɛnɛ yi árɛ̀m. 27 Bǎkɛ́ rɔ mmu ándwɔ́ bhe mbɔnyunɛ, mbɔ ɛnyǔ miámiaŋ ákɔ̀t, angɔɔ, bɛfu ɛbhɔ́kɔ́ nɛbu ɛ́mɔt bɛghaka ɛchak, nɔ́ kɛ̌ ɛ́bhɔ́ŋɔ́ bɛbhak mpok Mɛ Mmu mfú ntá Mandɛm nchí twɔ. 28 Nɛbhʉɛt anɛ ɛgú-nnya ɛchi, arɛ́ kɛ̌ kɛnɛn ɛkɛ́n kɛ́nyìɛ bɛgú nnya kɛ́chɛmti.

29 “Mbák manywɔp anɛ bɛyǎ ɛsɔŋɔri yɔ ámay, mmok ánɛm tɛ́mté, ntaŋ kɛpɛrɛ ghɔɔ, mambe ámfu amfay ánkwɛnti, nɛ bɛtaŋ mfáy mɛnyɨkɨsi. 30 Mpok yɔ kɛ̌ ɛrɨŋ ɛnɛ́ ɛ́tɔ̀ŋ bɛ Mɛ Mmǔ mfú ntá Mandɛm nchí twɔ ɛ́bhesi yɛ amfay, nɛ bǒ yɛ̌ntɨkɨ nnɛrɛ́kɛt fá amɨk mámbo mɛ́miak nɛ amɔ mámbɨkɨ nɔkɔ ndǔ kɛbhɔ áyɔ́mɛ. Nɛ mángɔ nɔkɔ ndǔ Mɛ Mmu mfú ntá Mandɛm nchí sɛp nchí twɔ amɛm nɛbháŋ ɛnɛn mfay nɛ bɛtaŋ, mbaŋ ɛ́nkɛm ɛ́ngɔ nɔkɔ nɛ bɛdiɛ́rɛ́ Mandɛm. 31 Nɛ ɛrɛm ɛyɔŋɔ́ mmba ɛ́nkwɛn. Chɔŋ ntó bɔángɛl abha ndǔ mmɨk nkɛm, mánsɔt bo abhɛn Mandɛm áyábhɛ́, bɛbho ndǔ ɛbhɔ́kɔ́mɨk ɛ́mɔt bɛghaka ndu ɛchak, mánchɛm nɛbhʉɛt amɔt.

32 “Ghɔ́k ká ɛnyɨŋ ɛnɛ ɛnɔkárɛm ɛnɛ bábhɨŋɨ bɛ́ ‘Fig’ ɛ́tɔ̀ŋ bhɛsɛ. Ɛ́náŋ ɛ́mbó bɛtɛm bɛtɔ́, bǎrɨŋɨ bɛ́ ɛso ɛ́rɔp chi kɛkwɔt. 33 Ɛ́chí ɛnyumɔt nɛ nɛtwɔ wa, Mɛ Mmu mfú ntá Mandɛm. Mǎnáŋ mǎngɔ ndǔ mɛnyɨŋ ɛbhɛn mɛnkɛm nɛ ngátí bhe bɛ́fàkari, dɨŋɨ́ ka bɛ mpok nɛtwɔ wa arɔp kɛkwɔt. 34 Nchí ghati be tɛtɛp bɛ mɛnyɨŋ ɛbhɛn mɛnkɛm bɛ́bhɔŋ bɛfakari, kɛ mkpáká bho abhɛn ɛchɔŋ amfʉɛ́t. 35 Chɔŋ mfay amfʉɛt, mmɨk amfʉɛt, kɛ Ɛyɔŋ ɛya ɛ́pú fʉɛt wáwák.

36 “Kɛ yɛ̌ mmu abhɨkɨ rɨŋɨ mbɔ̌ŋ mpok anɛ mɛnyɨŋ ɛbhɛn bɛ́bhɔ́ŋɔ́ bɛ́fàkari. Bɔangɛl Mandɛm bábhɨ́kɨ́ rɨŋɨ, Yɛ̌ chí Mmɔ Mandɛm abhɨ́kɨ́ rɨŋɨ. Ɛta aywǐntí kɛ̌ arɨŋɨ. 37 Mpok anɛ Mɛ Mmu mfú ntá Mandɛm nchí twɔ, mɛnyɨŋ bɛ́bhak mbɔ ɛnyǔ bɛ́chí nyaka mpok Nóa. 38 Eghorǐ manyiɛp ɛ́pɛ́rɛ twɔ ndǔ mpok Nóa, bo mányìɛ̀ nyaka mányu nɔkɔ, nɛ mámbay nɔkɔ babhay, nɛ mántoko nɔkɔ bɔ, kpátɛ mpok anɛ Nóa áchwe amɛm ɛrɛmɛ́ áchwí anɛ Mandɛm ághátí nyaka Nóa ángókó. 39 Bo bábhɨ́kɨ́ rɨŋɨ nyaka ɛnyɨŋ ɛnɛ ɛ́bhɔ́ŋɔ́ bɛ́fákari, kpátɛ mpok ɛ́ghorǐ manyiɛp ɛ́twɔ. Nɛ mpok ɛ́twɔ ɛ́pɔ́kɔ bɔ mankɛm. Ɛnyu yɔ kɛ̌ nɛtwɔ wa, Mɛ Mmu mfú ntá Mandɛm ábhák chɔŋ. 40 Mpok yɔ, mbák bǒ bati apay bachi ɛbhɨ bákʉ̀ bɛtɨk, bákway bɛsɔt amɔt mándɔ achak. 41 Nɛ mbák baghɔrɛ́ bati apay bachi nɛbhʉɛt amɔt bákɔ̀k nchwi, bákway bɛsɔt amɔt mándɔ achák. 42 Bák yɛ́ ka pě, mbɔnyunɛ bǎbhɨ́kɨ́ rɨŋɨ nywɔp ɛnɛn Acha yɛka átwɔ̀. 43 Bǎbhɔŋ bɛrɨŋɨ bɛ mbák mbɔŋɔ́kɛt arɨ́ŋɨ́ mpok anɛ ngɛ́p átwɔ̀ ɛkɛt ɛyi, apú bhʉɛrɛ kɛnɔ́. Ǎbhak pě, bɛ ngɛ́p akɛ twɔ andak ɛkɛt. 44 Bě nkwɔ́ bǎbhɔŋ yɛ bɛbhak pě mpoknkɛm, mbɔnyunɛ, Mɛ Mmu mfú ntá Mandɛm, nchí twɔ́ chí mpok anɛ yɛ̌ mmu apu kway bɛkaysi bɛ mɛ̌twɔ.”

45 Ɛ́bhɨ́kɨ́ tat Yesu arɛm bɛ, “Agha yɛ́ áchí mmɔ̌bɛtok tɛtɛp anɛ ábhɔ́ŋɔ́ kɛboŋ nɛ mbɔŋɔ́kɛt ásɨ́kɨ́ntɨ nɛ yí? Chí mmɔ̌bɛtok anɛ mbɔŋɔ́kɛt ákway bɛrɔ ɛkɛt ntá yi, angati yí bɛ ánchyɛ́ nɔ́kɔ́ nɛnyíɛ́ ntá batɨ̌ bɔ̌-bɛtok ndǔ mpok. 46 Chɔŋ ɛ́ndɨ ntá mmɔ̌bɛtok wu ɛncha mpok chi-bɛtɨk ywi afu nɛkɔ, apɛtnsɛm, aghɔ́ bɛ́ yi ǎkʉ̀ bɛtɨk ɛbhi sayri. 47 Dɨŋɨ́ ká bɛ chi-bɛtɨk apú nɔ́k bɛrɔ yɛ̌ntɨkɨ ɛnyɨŋ ɛyi awɔ́ mmɔ̌bɛtok wu. 48 Kɛ mbák mmɔ̌bɛtok achi ɛbɛ́ptí mmu, andɛm nɛ mmʉɛt yi bɛ, ‘Mbɨ́kɨ́ kaysi bɛ chɔŋ chi-bɛtɨk awa ampɛtnsɛm ndu nɛkɔ̌ ɛnɛn yi árɔ́ŋɔ́ áyák’, 49 ambo bɛdɛn batɨ̌ bɔ̌-bɛtok, anchɛm ɛkakánɛkɔ nɛ manyǔ mmɛ́m, ambo mɛnyiɛ, anyu nɔkɔ nɛ bhɔ, 50 chi-bɛtɨk ywi ǎkway bɛ́twɔ ndǔ nywɔp ɛnɛn yi abhɨkɨ kaysi bɛ yi ǎkway bɛpɛtnsɛm. 51 Nɛ mbák ɛ́mfákárí ɛnyu yɔ, chi-bɛtɨk ǎtɛmsi yi sayri, antɛ́n yi ándɔ́k ámbák nɛ bǒ bɛtábhá, ndǔ nɛbhʉɛ́rɛ́ kɛbhɔ nɛ nɛnyiɛ́ ámɛ́n.”