ZAAN ‑JAN 'NRALE‑ 'LA YƆƆNDIA‑ ZESU KRISI BA ZAYI'
Zaan a ‑Jan 'Nrale‑ 'sɛwɛ 'ɛ ŋgblo
Mɛɛ 'la zan ‑Jan 'Nrale‑ 'sɛwɛ 'lɛɛ‑ yɔɔndia‑, ‑o ‑yaa' bhɛ sii Zaan, 'bhɛɛ‑ ‑o ‑yaa 'bhɛ dɛ sii Zebede. ‑Dele ‑yaa Zaan 'le ɛɛ? Zaan 'pegee ‑a nɛɛnɛ‑ Zaki ‑yaa Zesu a winbɔwo mu vu ta plɛ 'ɛ ba. ‑O 'pegee ‑o dɛ Zebede ‑yaa kaadɛ mu ‑la ‑le Galile wɛyi‑ 'ɛ ba. Zesu 'yee‑ Zaan 'pegee Zaki 'siile‑, 'ke ‑o 'ploole ‑waa' kaadɛ yrɔ mu 'ɛ ma, 'ke ‑o nule‑ gbaanlɛ Zesu zi, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑o klɛle ‑Zesu 'bhɛgwlɛn‑ gblaan mu 'le. ‑Jan 'Nrale‑ 'sɛwɛ 'la Zaan 'bhɛ yɔɔndia‑, yaa 'gbu 'tɔkanlɛ 'bhɛ 'yi, ‑e ‑yaa pe ‑a 'gbu ma dɔɔ: ‹Mɛɛ 'la zan ‑za ‑yaa sɔ Zesu ni› (Zaan 13.23; 19.26; 20.2,7; 21.20). ‑E 'bhɛ ꞊kla 'bhɛ gbɛɛn‑ bhe ‑a 'gbu mazina zayi' mɛɛ mu ‑yrɛ 'yi. ‑O Zesu gbaanle ‑yrigbɛɛle 'ɛ ta, 'ke ‑ya pele‑ Zaan ni dɔɔ 'bhɛ 'bhɛ 'yrɛkpa ‑a nɛɛ Mari ba (Zaan 19.25-27).
Zaan ‑Jan 'Nrale‑ 'sɛwɛ 'lɛɛ‑ ꞊dia Zesu 'yi mu 'la ꞊yaa Siri 'pegee Azi 'klɛɛn mu 'la ꞊kla ‑ zɔn 'klɛɛn do, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑wa sii Tuuki 'mu ‑la ni.
'Yee‑ ‑Jan 'Nrale‑ 'sɛwɛ 'lɛɛ‑ 'yi, Zaan ‑o Zesu Krisi zrɔn 'zi ‑kɔɔ' ni 'bhii‑ ‑Waanbhaa' Gbe bhɛ do 'kpɔ 'ɛ, 'bhɛɛ‑ 'yee‑ ‑Waanbhaa' ‑le 'ke ‑a Dɛ 'ɛ 'le. ‑Waanbhaa' 'a Gbe Zesu ꞊kpaa 'drunyan 'lɛɛ‑ 'yi, 'kooko‑ ‑e nu galɛ ‑kɔɔa' ‑za 'yɔɔ‑ mu 'ɛ ma, 'bhɛɛ‑ 'kooko‑ 'ke mɛɛ 'oo mɛɛ 'la zan 'e ꞊kpaa ‑a 'yi, 'bhɛ zan ‑Waanbhaa' ba bole ‑yrɛ ma ‑si 'la ‑daŋ' 'laa ‑o 'bhɛ ma 'bhɛ 'srɔɔwo‑ (Zaan 3.16).
Zesu 'yaa‑ 'yee‑ Zaan, 'pegee Zaki 'bhɛɛ‑ Piɛri kpa ‑a ‑din 'waati 'ke ba, 'bhɛɛ‑ ‑e ‑yaa ‑za ‑glɔɔ 'ke mu zrɔn 'mu ni. 'Yee‑ Zaan 'laa Zesu 'yayrɛ‑ 'ɛ, 'bhɛ 'pegee ‑e ‑yaa' ye 'ɛ 'wole‑ zisaan‑ gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑ 'mu 'yigɔɔnlɛ. 'Duŋ‑ ‑e pe dɔɔ Zesu ‑o 'ke ‹‑Waanbhaa' ‑Liijan'› 'le (Zaan 1.1), 'bhɛ 'pegee ‹‑Waanbhaa' Gbe 'ɛ› 'le (Zaan 1.34,49); 'bhɛɛ‑ 'yee‑ 'pegee ‑Waanbhaa ‑o 'eke‑ zi 'taŋii (Zaan 1.1-18). Zesu 'yaa‑ 'trɛ ta 'waati 'la ba, ‑ya ‑zrɔnna 'bhii‑ 'yee‑ 'pegee ‑a Dɛ ‑Waanbhaa' pleŋza ‑yaa 'eglɔɔle, 'bhɛɛ‑ ‑o ‑yaa do. 'Yele‑ ‑yaa zi dɔɔle 'la ge ‑a Dɛ ‑Waanbhaa' ba 'bhɛ 'le.
Zaan pe ‑kɔɔ' ni dɔɔ Zesu 'yaa‑ we ‹‑yaa' 'lɛrɛ› 'le (Zaan 2.4; 7.30; 8.20; 12.23,27; 13.1; 16.32; 17.1). ‹'Lɛrɛ› 'la Zesu 'yaa‑ ‑we 'zi 'bhɛ 'le, 'bhɛ ‑le ‑yaa ‑a gaza 'pegee ‑e ‑yaa nu ‑yaa' 'laflɛ 'yi 'tɔbhɔleya 'ɛ 'srɔɔwolɛ 'mu 'le. 'Bhɛla‑ ‑yile, ‑o sɔ Zaan a ‑Jan 'Nrale‑ 'sɛwɛ 'ɛ 'yiciɛnle ‑lɛ ‑gbɛnɛ plɛ:
‑A ‑lɛ ꞊lwa mi 'ɛ 'yi, Zesu ‑za mu 'la ꞊kla ‑yaa' ‹lɛrɛ› 'ɛ 'bhɔle‑ ‑lɛɛ (Zaan 1-12) Zaan 'mu 'yigɔɔnna. Mɛɛ Wiiŋfɛ' Mi Zaan Zesu 'srɛya‑ ꞊kla gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑ oo, Zesu 'bhɛ a ‑klaŋlanɛ ꞊lwa mu 'ɛ 'siila‑ gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑ oo, Zesu 'taa ‑bebe 'la ꞊woa Zeruzalɛmu Zuufu mu a 'fɛti mu 'ɛ ta oo, ‑yaa' mɛɛ mu daanle oo, ‑e 'sɔle‑ maza ‑bebe mu 'la ꞊kla oo, Zaan 'mu 'kpɛn 'yigɔɔnna. Zaan Zesu ‑zrɔnna 'bhii‑ 'bhɛ ‑le 'ke ‑Waanbhaa' Gbe bhɛ do kpataakpa 'ɛ 'le.
‑A ‑lɛ plɛ mi 'ɛ 'yi, Zaan Zesu ‑za mu 'la ꞊kla ‑yaa' ‹'lɛrɛ› 'ɛ 'bhɔ bhla 'ɛ ba (Zaan 13-21). Zesu gale 'ɛ 'lɛɛ ‑bi 'ɛ zi, Zesu 'pegee ‑yaa' ‑klaŋlanɛ vu ta plɛ 'ɛ (12) pɛbhla‑ 'eke‑ zi, 'bhɛɛ‑ ‑e zruwlaa‑ 'mu 'kpee. 'Bhɛ blaan, Zaan Zesu ‑gaa gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑, 'bhɛ 'pegee ‑a bweza 'ɛ gale ba, 'bhɛɛ‑ ‑a 'pwɛza‑ 'ɛ ‑yaa' ‑klaŋlanɛ mu 'ɛ ba ‑a bwele blaan gale ba 'mu 'kpɛn 'yigɔɔnna.
'Yee‑ 'sɛwɛ 'lɛɛ‑ 'lɛyanyrɛ 'ɛ ꞊nɔɔ, Zesu 'pegee ‑yaa' ‑klaŋlanɛ mu 'ɛ ‑woo 'eke‑ ye gbɛ drɛɛwoa‑ Galile wɛyi‑ 'ɛ bhoŋla, 'bhɛɛ‑ Zesu ‑jan sa ꞊woa Zaan ba zayi' ‑yaa' ‑klaŋlanɛ mu 'ɛ 'yrɛ ma, Zaan 'bhɛ ‑za mu 'ɛ 'kpɛn 'yigɔɔnna ‑kɔɔ' ni.
‑JAN 'Ɛ ZISANYRƐ
1
‑Jan 'la ‑yoo 'ke 'tɛbhile 'pegee bole ‑yrɛ ma ‑si 'le
1 'Elwale ‑sɔ, 'sani‑ 'drunyan klɛle pleŋ‑ ‑Waanbhaa' 'kɔɔ, ‑liijan' ‑yaa' gban; 'bhɛɛ‑ ‑liijan' 'pegee ‑Waanbhaa' ‑yaa 'eke‑ zi, 'bhɛɛ‑ ‑liijan' 'ɛ 'yaa‑ 'ke ‑Waanbhaa' 'le. 2 'Sani‑ 'drunyan klɛle pleŋ‑ ‑Waanbhaa' 'kɔɔ, 'yee‑ 'pegee ‑Waanbhaa ‑yaa 'eke‑ zi. 3 ‑Waanbhaa' pɛ 'kpɛn ꞊kla 'yela‑ ‑le. 'Bhɛɛ‑ 'yee‑ ‑Waanbhaa' laa 'trɛ ta pɛ 'tɔle‑ 'trɛ ta pɛ 'bhɛ klɛlɛ 'yee‑ blaan. 4 Bole ‑yrɛ ma ‑si 'ɛ ꞊daa 'yela‑ ‑yi, 'bhɛɛ‑ 'bhɛ ‑si 'ɛ ꞊kla 'ke bhaaplɛŋ mu ta 'tɛbhile 'le. 5 'Bhɛ 'tɛbhile 'ɛ ꞊bhia ‑gblo 'ɛ 'yi, 'duŋ‑ 'bhɛɛ‑ ‑gblo 'ɛ yaa 'sɔlɛ‑ 'kpale ‑a ta.
6 'Waati do ba, ‑Waanbhaa' mɛɛ do winbwa‑, ‑o ‑yaa 'bhɛ mɛɛ 'ɛ sii Zaan. 7 'Bhɛ ꞊nwa klɛlɛ 'yee‑ 'tɛbhile 'ɛ 'srɛ 'le. 'Bhɛ ꞊nwa ‑janwolɛ 'yee‑ 'tɛbhile 'ɛ ba zayi', 'kooko‑ mɔkpɛn' 'e kpa ‑a ‑yi. 8 'Yee‑ Zaan 'gbu 'laa ‑yaa 'bhɛ 'tɛbhile 'ɛ 'le. 'Duŋ‑ yaa pɛ nu win 'ɛ ꞊kla 'ke ‑a 'srɛya‑ klɛle ‑la ‑le, ‑ayile ‑e ‑janwoa ‑a ba zayi'. 9 'Yee‑ 'tɛbhile 'ɛ 'yele‑ ‑yaa 'ke 'tɛbhile kplankplan 'gbu 'ɛ 'le, ‑e ꞊nwa 'drunyan 'ɛ 'yi, 'bhɛɛ‑ ‑e mɔkpɛn' takan 'weŋ.
10 Wlan 'ɛ ni, 'yee‑ ‑liijan' 'ɛ 'yaa‑ 'drunyan 'yi 'elwale gban ‑sɔ. 'Bhɛɛ‑ ‑Waanbhaa' 'drunyan 'ɛ ꞊kla 'yela‑ 'le, 'bhɛɛ‑ 'duŋ‑, 'drunyan ta bhaaplɛŋ mu 'ɛ waa ‑a dɔlɛ. 11 ‑E ‑nwa ‑a 'gbu ba 'klɛɛn 'ɛ 'yi, 'bhɛɛ‑ ‑yaa' 'klɛɛn 'yi mu 'ɛ waa ‑a 'kunlɛ‑ 'elrele. 12 'Duŋ‑ mɛɛ 'la zan mu ‑dwa ‑a ‑la, 'bhɛɛ‑ ‑woo ‑kpaa ‑a ‑yi, ‑e 'bhɛ 'seŋ 'naa‑ 'bhɛ zan mu 'ɛ ni 'ke ‑o klɛ 'ke ‑Waanbhaa' ‑nɛ mu 'le. 13 Waa klɛlɛ ‑Waanbhaa' ‑nɛ 'mu 'le, 'bhii‑ bhaaplɛŋ mu a pɛ yagbɛya 'ɛ gbɛɛn‑. 'Duŋ‑ ‑Waanbhaa' 'gbu ‑le ‑dwa ‑a ‑la 'ke ‑o klɛ 'bhɛ 'nɛ mu 'le.
‑Liijan' 'ɛ ꞊kla 'ke bhaaplɛŋ do 'le
14 'Bhɛ ya 'ɛ 'yi, 'yee‑ ‑liijan' 'ɛ ꞊kla 'ke bhaaplɛŋ do 'le, 'bhɛɛ‑ ‑e ꞊nwa ‑kɔɔ' 'pleŋ‑ ‑gɛ. 'O ‑yaa' 'tɔbhɔleya 'ɛ ꞊ya. ‑A 'tɔbhɔleya 'ɛ 'yaa‑ 'bhii‑ ‑Nɛ bhɛ do 'kpɔ 'la 'ke 'bhɛ 'tɔbhɔleya ‑srɔɔwoa 'bhɛ Dɛ 'kɔɔ 'bhɛɛ‑ gbɛɛn‑. ‑A zru 'ɛ 'pale‑ ‑yaa 'ke 'sɔniya ‑zeze 'pegee wlan 'le. 15 Mɛɛ Wiiŋfɛ' Mi Zaan 'yela‑ 'srɛya‑ ꞊kla, 'bhɛɛ‑ ‑ya ‑pia mɛɛ mu 'ɛ ni 'eglɔɔle dɔɔ: «'Ŋ 'yaa‑ ‑janwo' zii' 'yela‑ ba zayi' 'ke 'an pe dɔɔ: ‹‑Yoo zan nulɛ 'ŋ ‑zanta', 'duŋ‑ ‑a gblaan ‑yiya' 'mi ni, ‑amasrɔyi ‑e ‑yaa 'mi 'lɛɛ 'elwale ‑sɔ.›»
16 ‑E ‑lia 'kɔɔ ma 'kee‑ kan ‑a ‑daŋ' ta, 'bhɛɛ‑ ‑e ge ‑lilele ‑kɔɔ' ma 'taŋii. 17 ‑Amasrɔyi, ‑Waanbhaa' ‑kaan *Moizi ‑la ba, 'bhɛɛ‑ ‑e ‑yaa' 'toŋ mu 'ɛ ꞊naa ‑kɔɔ' ni. 'Duŋ‑ ‑e ‑lia ‑kɔɔ' ma, 'bhɛ 'pegee ‑ya 'gbu ma wlan 'ɛ 'bhɛ ‑zrɔnna ‑kɔɔ' ni Zesu Krisi ‑la 'srɔyi. 18 Mɛɛ 'kedo‑ do 'kpɔ 'laa ‑Waanbhaa' yelɛ ‑lido; 'ke yaa 'e go ‑a Gbe bhɛ do 'kpɔ 'ɛ ba. 'Bhɛ ‑le 'ke ‑Waanbhaa' 'le, 'bhɛɛ‑ 'bhɛ 'pegee 'bhɛ Dɛ ‑Waanbhaa' 'kpale‑ ‑o do ma. 'Bhɛɛ‑ 'bhɛ ‑le ‑Waanbhaa' ‑zrɔnna mɛɛ mu ni.
ZESU ‑ZA MU 'LA TAPWƐLA
Mɛɛ Wiiŋfɛ' Mi Zaan a 'srɛya‑ klɛyrɛ
(Matie 3.1-12; Maki 1.1-8; Luki 3.1-18)
19 Zeruzalɛmu Zuufu mu 'ɛ ‑o 'sraka 'lɛna mu 'ke mu 'pegee ‑Waanbhaa' Gba 'Fɛ ‑Gbɛnɛ 'ɛ la yewonɛ mu 'ke mu winbwa‑ Mɛɛ Wiiŋfɛ' Mi Zaan ba. 'Bhɛɛ‑ 'mu ‑ja Zaan ta 'ke ‑wa ‑lrɔkpale dɔɔ: «Mɛɛ 'ɛ ‑dele 'bhi 'le ɛɛ?» 20 Zaan 'laa ‑baŋgolɛ 'bhɛ ‑jan 'ɛ zikpale ma ‑o ni, 'duŋ‑ ‑ya ꞊pia ‑o ni kpataakpa dɔɔ: «'Mi 'laa ‑o 'ke Mɛɛ ‑Bhee Mi ‑Kpɔsɔɔ Krisi 'ɛ 'le.» 21 'Bhɛɛ‑ ‑wa ‑lrɔkpaa 'ezin‑ dɔɔ: «'Bhɛɛ‑ mɛɛ 'ɛ ‑de 'gbu ‑le 'bhi 'le ɛɛ? 'Bhi ‑le 'ke *Eli 'le ɛɛ?» Zaan 'bhɛ zikpaa‑ ‑o ni dɔɔ: «'Ɔn ɔn, 'mi 'laa ‑o 'ke Eli 'le.» 'Bhɛɛ‑ ‑wa ‑lrɔkpaa 'ezin‑ dɔɔ: «'Bhi ‑le 'ke ‑Waanbhaa' *‑lɛla' janwo mi 'ɛ 'le ɛɛ?» 'Bhɛɛ‑ Zaan pe ‑o ni 'ezin‑ dɔɔ: «'Yooye‑.» 22 'Bhɛla‑ ‑yile, 'ke ‑wa ‑lrɔkpale 'tɛ dɔɔ: «'Bhɛɛ‑ ‑de 'gbu ‑le 'bhi 'le ɛɛ? 'Yoo‑ 'ke mɛɛ ‑glɔɔn 'la 'le 'bhɛ 'pe 'o ni, 'bhɛɛ‑ 'o sɔ 'bhɛ 'pele 'o 'winbɔ‑ mu 'ɛ ni. 'Bhi 'gbu 'a pe 'e 'gbu ma 'nale‑ ɛɛ?» 23 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke Zaan 'bhɛ zikpale ‑o ni ‑Waanbhaa' ‑lɛla' janwo mi *Ezai a ‑jan do 'le. 'Bhɛ 'a ꞊pia dɔɔ: «Mɛɛ do ‑o ‑toorodɔ 'zi ‑kpe 'ɛ ta 'ke ‑ya pe dɔɔ: ‹‑Ka zibhɛ 'ɛ 'lɛmagaan, 'bhɛɛ‑ ‑kaa 'lɛdɔɔ‑ Mɛɛzan ni›. Zaan pe ‑o ni dɔɔ: ‹'Mi ‑le 'bhɛ ‑toorodɔ mi 'ɛ 'le.›»
24 ‑O mɛɛ 'la zan mu 'winbwa‑ Zaan ta, 'mu 'ke mu ‑yaa Farizi mu 'le. 25 'Bhɛɛ‑ 'bhɛ mu 'yee‑ Zaan 'lrɔkpaa‑ 'ezin‑ dɔɔ: «'Ke 'yaa‑ ‑o 'ke Mɛɛ ‑Bhee Mi ‑Kpɔsɔɔ Krisi 'le, 'bhɛ 'pegee 'ke 'yaa ‑o 'ke Eli 'le, 'bhɛɛ‑ 'ke 'yaa ‑o 'ke ‑Waanbhaa' ‑lɛla' janwo mi 'ɛ 'le, ‑mɛle ‑kla 'yoo‑ mɛɛ mu wiiŋfɛ' zii' ‑yi ba ɛɛ?» 26 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke Zaan 'a 'lɛkunle ‑o ni dɔɔ: «'Mi ‑o 'ka wiiŋfɛ' zii' 'ke ‑yi 'le, 'duŋ‑ mɛɛ do ‑o 'ka 'pleŋ‑, 'bhɛɛ‑ 'ka 'laa 'bhɛ zan 'ɛ dɔlɛ ‑li. 27 'Bhɛ zan 'ɛ, 'bhɛ ‑le nu nulɛ 'mi ‑zanta', 'ali‑ 'bhɛ wlɛyi' laa ‑o 'mi wlɛyi' ta 'ke 'mi 'gbu ‑a gaan ma ‑sawla bhlɛ mu ploo 'bhii‑ lu mu a klɛ gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑ bhe.»
28 'Bhɛ ‑za mu 'ɛ 'kpɛn ꞊kla Betani ‑wa 'ɛ ta. 'Bhɛ ‑wa 'ɛ 'yaa‑ Zrudɛn yue 'yrɛ gbɛ do 'ɛ ta. Zaan 'yaa‑ mɛɛ mu 'ɛ wiiŋfɛ' zii' 'bhɛɛ‑ ꞊nɔɔ.
Mɛɛ Wiiŋfɛ' Mi Zaan pe 'kaa Zesu ‑le 'ke ‑Waanbhaa' a ‑Bhlaa Gwlɛn Bhlonɛ‑ 'ɛ 'le
29 'Bhɛ ‑za mu 'ɛ klɛle ta tooklin‑ yi 'ɛ 'le, 'ke Zaan Zesu 'yele 'ke 'bhɛ ‑o zan ‑a ta. ‑Ayile, 'ke ‑ya pele‑ dɔɔ: «‑Waanbhaa' ‑Bhlaa Gwlɛn Bhlonɛ‑ 'la nu klɛlɛ 'sraka 'le, 'bhɛɛ‑ ‑e bhaaplɛŋ mu 'ɛ ‑waa' ‑za 'yɔɔ‑ 'kwe go ‑o wiiŋ‑, 'yele‑ ‑gɛ! 30 'Ŋ 'yela‑ ma ‑janwoa dɔɔ: ‹Mɛɛ do ‑o zan mi blaan, ‑a gblaan ‑yiya' 'mi ni; ‑amasrɔyi 'sani‑ ‑o 'mi ya, 'ke 'yee‑ ‑o.› 31 ‑E ‑yaa nu klɛlɛ mɛɛ 'la 'le, 'naa ‑yaa 'bhɛ dɔ. 'Duŋ‑ 'mi ꞊nwa ‑sɔ mɛɛ mu wiiŋfɛyrɛ nɔɔ‑ ‑yi 'le, 'kooko‑ Izraɛli mɛɛ mu 'ɛ ‑wa dɔ.»
32 Zaan 'a 'srɛya‑ ꞊kla 'ezin‑ mɛɛ mu 'ɛ 'yrɛ ma dɔɔ: «'Ŋ *Lii 'Weŋ 'ɛ zinale ꞊ya ‑a ta 'kee‑ da 'zi laflɛ' 'ɛ ma 'bhii‑ ‑bhooladɔ maannɛ‑ do gbɛɛn‑, 'bhɛɛ‑ ‑a yaale ꞊bwa ‑a ta. 33 ‑E ‑yaa 'ke mɛɛ 'la 'le, 'mi 'gbu 'laa ‑yaa ‑a dɔ. 'Duŋ‑ ‑Waanbhaa' 'la 'ŋ 'winbwa‑ mɛɛ mu wiiŋfɛyrɛ nɔɔ‑ ‑yi 'le, 'bhɛ ‑la ꞊pia 'ŋ ni dɔɔ: ‹'Kee Lii 'Weŋ 'ɛ zinale ꞊ya mɛɛ 'la zan ta, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑a yaale ꞊bwa 'bhɛ zan 'ɛ ta, ‑a 'yaango‑ dɔɔ 'bhii‑ 'bhɛ zan 'ɛ 'bhɛ ‑le nu mɛɛ mu wiiŋfɛlɛ 'ke Lii‑ 'Weŋ 'ɛ 'le.› 34 'Mi 'bhɛ ‑za 'ɛ klɛyrɛ 'ɛ 'yelawoa, 'mi sɔ ‑a pele‑ kpataakpa dɔɔ 'yele‑ 'ke ‑Waanbhaa' Gbe ‑Kpɔsɔɔ 'gbu 'ɛ 'le.»
Zesu a ‑klaŋlanɛ ꞊lwa mu
35 'Bhɛ ta tooklin‑ yi 'le, Mɛɛ Wiiŋfɛ' Mi Zaan 'pegee 'bhɛ a ‑klaŋlanɛ plɛ ‑yaa 'yee‑ yrɛ 'ɛ ꞊nɔɔ‑ 'ezin‑. 36 ‑E Zesu 'yele‑ 'ke 'bhɛ ‑o 'kan zii', 'ke ‑ya pele‑ dɔɔ: «‑Waanbhaa' a ‑Bhlaa Gwlɛn Bhlonɛ‑ 'ɛ 'yele‑ ‑gɛ!»
37 Zaan a ‑klaŋlanɛ plɛ 'trɔnbɔle 'bhɛ ‑jan 'ɛ 'yi, 'ke ‑o gele‑ Zesu zi. 38 'Bhɛ klɛle 'tɛ, Zesu 'e 'yrɛkpale ‑a ‑zanta', 'bhɛɛ‑ ‑ya yele 'bhii‑ 'woo‑ Zaan a ‑klaŋlanɛ plɛ 'ɛ 'yaa‑ zan ‑a zi, 'ke ‑yoo ‑lrɔkpale dɔɔ: «'Ka ‑o ‑mɛla ‑glin 'zi ɛɛ?» ‑O pe Zesu ni dɔɔ: «Rabi ('bhɛ 'yi ‑le dɔɔ: ‹'O Daan mi›), 'e ba ‑o 'naa ɛɛ?»
39 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke ‑ya ‑lɛkunle ‑o ni dɔɔ: «‑Ka nu 'bhɛɛ‑ 'kaa ye doo.» 'Bhɛ 'yi 'tɛ, 'ke ‑o gele‑ Zesu zi, 'ke ‑wa ‑yi yrɛ 'ɛ 'yele; 'bhɛɛ‑ 'ke ‑o bole‑ ‑a ‑din 'bhɛ ‑yrekpaa' do 'ɛ 'le. 'Bhɛ ꞊kla yromazi 'waati 'ɛ ba.
40 Mɛɛ plɛ 'la ‑o Zaan 'wojan‑ 'ɛ ꞊maa, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑o ‑ja dɔlɛ Zesu zi, ‑o ‑yaa ‑o do sii Andre, 'bhɛ 'yaa‑ Simɔ Piɛri 'nwagwlɛn‑ 'le. 41 'Bhɛ 'yi 'tɛ, Andre ‑ja 'bhɛ 'naagwlɛn‑ Simɔ ta, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑ya pele‑ 'bhɛ ni dɔɔ: «'O *Mesi 'ɛ ꞊ya!» 'Bhɛ 'yi ‑le dɔɔ: ‹Mɛɛ ‑Bhee Mi ‑Kpɔsɔɔ Krisi›. 42 'Bhɛɛ‑ 'ke Andre gele‑ Simɔ 'le Zesu ba. ‑O bhɔle Zesu ‑din, 'bhɛɛ‑ 'bhɛ 'yrɛkpale 'yee‑ Simɔ ta frii, 'ke ‑ya pele‑ ‑a ni dɔɔ: «'Bhi Zaan gbe Simɔ, ‑o nu 'bhi 'siilɛ‑ boolazi ‑gɛ Kefasi, 'bhɛ 'yi ‑le dɔɔ: ‹Vlɛ›.»
Zesu ‑o Filipu 'pegee Natanaɛli 'sii zii' dɔɔ ‑o nu dɔ ‑a zi
43 'Bhɛ ta tooklin‑ yi 'ɛ 'le, Zesu 'yaa‑ zi 'bhii‑ ‑e ge Galile 'klɛɛn 'ɛ 'yi. 'Bhɛ 'yi 'tɛ, ‑a ge bhla 'ɛ zi, 'ke ‑a ‑lɛpale Filipu 'le, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑ya pele‑ 'bhɛ ni dɔɔ: «Nu dɔ 'ŋ zi!»
44 Filipu ‑yaa da Piɛri 'pegee Andre mu da ‑wa 'ɛ 'bhɛɛ‑ ta, 'bhɛɛ‑ ‑o ‑yaa 'bhɛ ‑wa 'ɛ sii Bɛtisaida. 45 'Bhɛ blaan, Filipu 'lɛpale Natanaɛli 'le, 'ke ‑ya pele‑ 'bhɛ ni dɔɔ: «*Moizi mɛɛ 'la zan a ‑janwoa ‑Waanbhaa' a *'Toŋ 'sɛwɛ 'ɛ 'yi, 'bhɛ 'pegee ‑Waanbhaa' *‑lɛla' janwo mu 'ɛ ‑o 'yee‑ mɛɛ 'la zan a ‑janwoa 'ezin‑ bhe, 'wa ꞊ya. ‑Wa sii Zesu, 'bhɛɛ‑ ‑wa dɛ sii Zozɛfu, ‑e da Nazarɛti ‑wa 'ɛ ta.»
46 'Bhɛɛ‑, 'ke Natanaɛli 'a 'pele Filipu ni dɔɔ: «‑Za 'lrele‑ do sɔ dale‑ Nazarɛti ‑wa 'ɛ ta ɛɛ?» 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke Filipu 'a 'lɛkunle ‑a ni dɔɔ: «Nu 'bhɛɛ‑ 'ya ye doo.»
47 ‑Ayile, Zesu 'a 'yele‑ 'bhii‑ Natanaɛli ‑yaa zan ‑a zi, 'ke ‑ya pele‑ ‑a ma dɔɔ: «Izraɛli mi ‑kpɔsɔɔ do ‑le ‑gɛ, mɛɛ gbɛtakpa mi laa 'kɛle‑.» 48 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke Natanaɛli Zesu 'lrɔkpale dɔɔ: «Ye 'ŋ dɔ 'nale‑ ‑a ma ɛɛ?» Zesu pe ‑a ni dɔɔ: «'Sani‑ Filipu nu 'e 'siilɛ‑ 'waati 'la ba, 'ke 'mi 'e ꞊ya gban figi diiŋ 'ɛ ꞊la.»
49 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke Natanaɛli 'a 'pele ‑a ni dɔɔ: «'O Daan mi, 'bhi ‑le 'ke *‑Waanbhaa' Gbe 'ɛ 'le, 'bhɛ 'pegee 'bhi ‑le Izraɛli mu 'ɛ 'yri ‑o ‑Bhleŋgbe 'la 'nule‑ ta 'bhɛ 'le!»
50 Zesu 'a zikpaa‑ ‑a ni dɔɔ: «'An 'pelawoa 'e ni dɔɔ 'mi 'e ꞊ya figi diiŋ 'ɛ ꞊la, 'bhɛla‑ ‑yile 'yee 'kpa zii' 'mi 'yi ɛɛ? 'Duŋ‑ 'e nu ‑za 'ke mu yelɛ 'ke 'mu gblaan ‑yiya' 'kɛ 'lɛɛ‑ ni.»
51 Zesu pe ‑o ni 'ezin‑ dɔɔ: «'Mi pe 'ka ni 'ŋ 'sɔwɛɛ‑ ma 'kaa 'ka 'yrɛ nu laflɛ' 'liigole yelɛ, 'bhɛɛ‑ 'ka nu ‑Waanbhaa' a ‑mlɛkɛ' 'mu 'ɛ 'sanle‑ 'pegee ‑o ‑zinale yelɛ Bhaaplɛŋ Gbe 'ɛ ma!»