Послання Якова
1
Привітання
1 Яків, раб Бога і Господа Ісуса Христа.
Дванадцятьом племенам, які в розсіянні.
Вітання!
Віра та мудрість
2 Брати мої, вважайте за велику радість, коли ви проходите через різні випробування* 1:2 Або: спокуси., 3 знаючи, що випробування вашої віри веде до стійкості. 4 А стійкість нехай має досконалу дію, щоб ви стали довершеними й бездоганними, без жодного недоліку. 5 Якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить її в Бога, Який усім дарує щедро й без докору, і буде йому дано. 6 Але нехай просить із вірою, анітрохи не вагаючись, бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, яку женуть і підіймають вітри. 7 Нехай така людина навіть не думає, що вона отримає щось від Господа. 8 Це людина двоєдушна,† 1:8 Або: роздвоєна. невизначена в усіх своїх шляхах.
Бідність та багатство
9 Нехай незаможний брат‡ 1:9 Або: Брат з покірного положення. хвалиться своїм звеличенням, 10 а багатий – своїм приниженням, бо він промине, наче польова квітка. 11 Адже сходить палюче сонце, висушує рослину§ 1:11 Або: траву., її квітка опадає, і краса її обличчя зникає. Ось так і багатий загине у своїх починаннях.
Випробування та спокуси
12 Блаженна людина, яка вистоює спокусу, бо, здобувши схвалення, вона отримає вінець життя, який Бог обіцяв* 1:12 У деяких рукописах який обіцяв або Господь обіцяв. тим, хто Його любить. 13 Нехай ніхто під час спокуси не каже: «Я спокушений Богом». Адже Бог не може бути спокушений злом, і Він нікого не спокушає. 14 Кожен спокушається, коли його зваблює й захоплює власне бажання. 15 Бажання, коли зачне, породжує гріх, а гріх, коли дозріє, породжує смерть.
16 Любі мої брати, не вводьте себе в оману! 17 Кожен добрий дарунок і кожен досконалий дар походить згори, спускаючись від Отця світла, в Якому немає ні зміни, ні тіні переміни. 18 За Своєю волею Він породив нас Словом істини, щоб ми стали наче першим плодом серед Його творінь.
Слухання Слова і Його виконання
19 Любі мої брати, знайте: кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною до говоріння та повільною до гніву. 20 Бо гнів людський не виконує Божої праведності. 21 Тому, відкинувши всяку нечистоту й рештки злоби, прийміть із лагідністю насаджене у вас Слово, яке може врятувати ваші душі.
22 Тож будьте виконавцями Слова, а не тільки слухачами, які обманюють самих себе. 23 Бо якщо хтось є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає своє обличчя в дзеркалі: 24 вона побачила себе, відійшла й відразу ж забула, як виглядає. 25 А хто вдивляється в досконалий Закон свободи й перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла. Він буде блаженний† 1:25 Або: щасливий. у своїй діяльності.‡ 1:25 Див. Іс. Нав. 1:8.
26 Якщо хтось думає, що він побожний, але не приборкує свого язика, обманюючи своє серце, то його побожність§ 1:26 Або: релігія. Повсюди в цьому розділі. нічого не варта. 27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем – це відвідування сиріт і вдів у їхньому горі та зберігання себе чистим від світу.